Приготувати квас з буряка стало нав’язливою ідеєю після того, як довелось його скуштувати в одному з львівських ресторанчиків. І справа не в смакових властивостях саме цього квасу, а в тому, що квас – один з моїх улюблених напоїв.

То чому б не спробувати з буряка, що теж смачно і здорово? Буряк не однаково добре смакує у різних стравах, а корисний і потрібний, тому ідея з буряковим квасом

Самотня лавка, схиблений ліхтар
І спогадів безцеремонних літня злива.
А я вразлива, як і сотні літ, вразлива...

...Співчутливо кивав старий звіздар,
Глянсуючи зірки від бур космічних
Для нас колишніх – юних і щасливих,
Де серце

Я любитиму тебе завше –
Тихий усміх мій погляд гріє,
Квіти льону ховають вії.
Є у світі щось справжнє, наше!
Ми розбіглись – життя савани
Простелили свої ручища.
І підперлись думки слонами...
Швидкоплинність вітрами свище.
Забуваю твоє обличчя –
Палить сонце старі світлини.
Розлітаються

Вона любила мити вікна в дощ
Вдихати світ, що мов би народився
Стікали сльози буряна-сміливця
у мікрокосмосі розтоптаних калош

Вона любила мити вікна в дощ
Моновистава йшла

Ледачі голубці сподобались мені, мабуть, таки не через лінощі і простіший спосіб приготування (хоча це теж спокусливий момент), а через те, що не доводиться відкидати листки капусти на край тарілки :). Жартую, бо це звичка дитинства, а вже багато років і листки капусти смакують добре, та час від часу користуюся і "лінивим" рецептом.

Сидить в куточку, мовчазно пряде...
Живі нитки, як сонце у долонях.
Всміхнеться, а чи солодко зітхне
Надії промінь жде на підвіконні.
«Чудна ж бо...», – тихо журяться жінки,
Клубок пліток із нею не змотаєш...
Затягнуть пісню – тут бо залюбки...
Душа, мов горличка, над виднокраєм...
Тендітні пальчики – стебельця квіточок,

В кожного своя історія сходження на Говерлу, а у мене – своя: неповторна і водночас звичайнісінька. Як і багато інших наших земляків, мала таку мрію – вибратись коли-небудь на найвищу вершину українських Карпат. Водночас закрадався невеличкий сумнів: найвища гора – а чи не заважко?  «Але ж ідуть усі, кому лиш закортить – люди різного віку і фізпідготовки!» – дискутувала сама з собою. І коли мій друг сердечний запропонував: «На Говерлу не хочеш?», то зраділа не на жарт ;).

В

Хто у ставку є головніший:
Лящі?  Качки?  Аби не миші!
Живе ставок своїм життям -
де мир і спокій.
Суша - гам.
У очереті на гіляці
спить жабенятко приледачо.
Неподаліх карпиха Юля
під синім небом медитує.
Хтось визирне то тут, то там...
Живе ставок своїм життям.
Безшумно тут літають й мухи.

Подарунок стояв у вазі
Чи купив за останні гроші?
Та були вони прехороші...
Раювала у цій оазі.
Кавалер мій втрачав свідомість...
Несподіванка, браво, вдала.
Я тебе не таким знала
І закоханий принц натомість...
Диво-дивне твої

Волосся пахне океаном.
На згадку фото: ми, Ла-Манш.
Рибалки-привиди в тумані...
Хвостом у снасті втрапив час.

В траві заплуталося сонце.