Відень

Rathaus австрійської столиці

ВіденьПодорожі Додати коментар

 

Wiener  Rathaus -- головна міська ратуша Відня, споруджена  в неоготичному стилі в 1872-1883 роках за проектом Фрідріха Шмідта. Колись побувала там на екскурсії, а на днях знайшла на комп'ютері нотатки про відвідини споруди.


Хоча своїм витонченим фасадом ратуша зачаровує з першого погляду, та від екскурсії в саму будівлю не чекала абсолютно нічого (таким був настрій того дня), просто виконувала мій Pflicht, обов'язок, нав'язаний програмою з курсів. А натомість знайшлось місце для гарних вражень і настрою.



Ще з перших сходинок, що вели на перший поверх, зацікавили арки і уява перенесла кудись далеко -- у старий Париж, вигаданий мною, на основі прочитаних художніх творів. Таким романтично налаштованим ''привидом'' і бродила по міській раді, працівниця якої не вгавала задавати запитання і дивувати нас цифрами: ''А скільки кімнат, на вашу думку, має Ратхауз? А яка довжина коридорів? І так далі.....

Читати далі

В міському потягу

Наш Малюк Додати коментар


В метро. Я і малюк. Нам рік і три. Все, як завжди -- заходимо у потяг, Устинка проягує до мене рученята, мовляв, бери мене на руки, ми вмощуємось у не дуже зручних сидіннях. За кілька хвилин дитина зі всіх сил тягнеться до поруччя, тримається, мов доросла, що приносить неабияке задоволення. Бере мою руку -- теж кладе на поруччя. Тішиться, ділиться радістю зі мною, зі сторонніми людьми навпроти. Минає хвилин десь чотири

Читати далі

Малюк & боулінг

Наш Малюк Додати коментар



Переслідувала нас давно ідея сходити з дитиною на боулінг.  Може звучить безглуздо, бо наш малюк ще зовсім малюк - 1 рік і майже 5 місяців :), але вірили, що дитині буде цікаво. Сьогодні  наважились на такий похід. Час дня не обіцяв багато дорослих відвідувачів (з їхніми шкідливими звичками :)), адже субота, дообідня пора. Але порожньо не було і таки бажаючих не бракувало. Приємно, що дітей було досить немало -- хтось прийшов позмагатися  з друзями, хтось святкував день народження.


З перших хвилин було видно, що доня скучати не збирається. Спочатку ознайомлювалася і роздивлялася все навколо. А згодом зрозуміла що до чого і чого люди сюди прийшли. Активно стежила куди котиться м'яч, озвучувала як розлітаються кеглі: "бабах", плескала нам і тішилась успіхам кожного -- тата, мами і бабусі. В перервах кожен пив свій сочок чи компотик (тут наша крихітка була переможицею :)).


Читати далі

Як каже…

Наш Малюк Додати коментар

Щойно натрапила на записаний діалог з нашою мацьопою у 1,2 р.
– Як каже песик? – питаюсь
– Гав!
– Як каже котик?
– Мьяяяя!
– Як каже баранчик?
– Бе!
– Як каже гусочка?
– Ґаґаґа!
– Як каже ворона?
– Каа-кааа!
– Як каже чайка?
– Ууу-ууу, - жалібно протягує крізь стиснуті губки
– Як каже коник?
Цокає, притискаючи язичок до піднебіння.
– Як каже коровка?

Читати далі

Маленька помічниця в 1 рік і 3 місяці

Наш Малюк Додати коментар

«Добре, що підростає підмога» - жартую сама з собою, поки Устинка потурає моїм проханням і чемно з ними справляється. Діти після року, виявляється, то вже непогані помічники! Сподіваюсь чим далі, тим кращі! Головне їм не відбити бажання (про це наразі знаю лише теоретично) ;)


Найперше чим почала допомагати мені наша доня, так це своєю уважністю. «У,у...», - показувала пальчиком ще десь у 10 місяців, тицяючи вгору на лампу. І я вже знала, що знову ми не вимкнули нічний режим, який з початком світлового дня ставав невидимкою, поки не глянеш цілеспрямовано на стелю. Хоча увімкнути лампу могла і Устина – в той час вона була «господинею пультика», знала, де він від неї схований, всіма правдами і неправдами домагалась отримати

Читати далі

Трохи історії та поезії…

Відень Додати коментар

Днями побувала в гостях зі збіркою віршів «На човнику світанків швидкокрилих…» в першому українському магазині Відня «Зернятко», де збираються українці на недільних лекціях з історії України. Зізнаюсь, що завжди іду в «Зернятко», як на свято – тут можна зустріти гарних людей, поспілкуватись рідною мовою. А в день недільної зустрічі 20 вересня 2015 року, учасниками якої ми стали, свята було в рази більше, воно було помножене на кількість присутніх, а тим паче, що серед нас було чимало сонячних усміхнених діточок.


У цей раз захід розпочався подорожжю однією із найславетніших сторінок в історії України. Зінаїда Бордюг прочитала лекцією «Руська держава за часів правління князя Володимира». Історик за фахом і вчителька з 32-літнім досвідом, сьогодні викладач в Міжнародній українській школі «Ерудит» знає як знайти дорогу до серця слухачів. Пані Зінаїда впродовж години «не відпускала» уваги присутніх цікавими фактами з життя Володимира Великого, розвіювала поширені міфи щодо особистості доблесного правителя Київської Русі, розповідала про його діяльність, спрямовану на збільшення території, зміцнення обороноздатності, посилення єдності і могутності Руської держави.



Присутні дізнавались і про те, як після кожного військового походу князь Володимир влаштовував щедрі банкети, наскільки поважав своїх воїнів, про те, як Володимир обрав християнство релігією Київської Русі, про неймовірну (з огляду на сьогоднішній час) кількість жінок і наложниць Володимира, що було звичайним для тогочасних володарів, про його неймовірну щедрість, коли він «повелів облаштувати вози, і положивши на них хліб, м'ясо, рибу, овочі, мед, квас, розвозити по місту, питаючи: «Де хворий, чи бідний, чи той, що не може ходити?» Невимушено, пізнавально та швидко збіг час лекції.


У другій частині зустрічі п. Зінаїда передала естафету мені та іншим гостям заходу:  "А зараз я хочу перейти від голови до душі, тому що в нас  запланована ще одна цікава зустріч – сьогодні у нас в гостях поетеса Ірина Федоришин".

Читати далі

Монолог Устинки в скейт-парку…

Відень Один коментар


1 вересня, а сонце пече безжально… До наступного трамвая ще 9 хв. Щоб не стати розплавленими шоколадками, шукаємо з дитиною тінь. Знайшли поблизу скейт-парку. Сиджу собі, полегшено зітхаю: “Про-хо-лооо-да!!!”


А в Устинки ( 1 рік і майже 3 міс.) своя “тема”. Спостерігає за хлопчиком, який “витанцьовує” на скейті. Сидить, мовчить,  вся така зосереджена і тут

Читати далі

У наметі з малюком

ВіденьПодорожі 2 коментарів

Ось і ми приєднались до когорти батьків, які мають досвід ночівлі з дрібними дітьми у наметі. Спеціально собі такого “надзавдання” не ставили, та посприяла цьому 37-градусна спека. Поспішаю поділитись першими незабутніми враженнями і новим досвідом.



З чого все починалось (трохи ліричного відступу)


Зі спеки… Літо 2015 - це спека і ще сотню раз спека. Важко працювати, думати, рухатись. Думка про їду, похід в магазин і навіть прогулянку викликала відразу і внутрішній супротив. Діткам особливо важко, а ще якщо живуть у міській квартирі, а ще як без кондиціонера… Їм не пояснити, чому у традиційну для прогулянки пору, мама затягує час і не поспішає зі своїм малим нетерплюхом на гойдалку.


"Айдада-айдада," - вперто наполягає дитина (що означає “гой-да-да”) і натякає (як може) -- cтукає по дверях, веде до тумбочки зі взуттям, тягне за руку.

Читати далі

Багатозначне слово “кака”

Відень Додати коментар


Лексикон нашої дитини збагатився словом “кака” приблизно в 9 місяців. Спочатку ним позначались всі “каки” світу цього, знайдені на підлозі, - випадкова крихта, ниточка і т.д. Дуже тішило, що малюк перестав тягнути все знайдене до ротика, а голосно кричав: “кака”, тим самим подаючи сигнал мені - негайно ліквідувати каку!!! (але згодом каки знову стали їстівними :), тому реакція мами мала і має дорівнювати космічній швидкості).


Далі кака почала набувати нових смислів і значень.


Читати далі

Дорога кличе в небо…

Інші твориВіденьВірші Додати коментар

Нещодавно отримала інтернет-посилання на пісню, написану на мій вірш "Небесна сотня". Автором музики і виконавцем є музикант з Івано-Франківщини Sergey Sen, учасник муз. гурту "Полюс".  Щиро вдячна Сергію за те, що звернув увагу саме на цей вірш. Непроста тема, невесела пісня, та саме їй судилось стати першою ластівкою, яка перенесла мої слова у світ музики... Пропоную вашій увазі...

Читати далі
1 2 3 4 5