Вівчар і повітруля
І У ніч глуху розсипались стожари І плай нестримно юнака веде – Втекли думки вівчара від отари… Кохання просить серце молоде… Зухвало […]
Читати даліВірші зі збірки “На човнику світанків швидкокрилих…”
І У ніч глуху розсипались стожари І плай нестримно юнака веде – Втекли думки вівчара від отари… Кохання просить серце молоде… Зухвало […]
Читати даліНе розпочну я третю світову – Я воїн світла. Спраглий миротворець. На кораблі любові запливу У гавань із намолених церковець. Образити мене […]
Читати даліНе мани, не посміхайсь обманно, І не ваб настійливо – згублю, Зброєю жіночою пораню Безпорадну молодість твою. Закручу тебе у каруселі Сонця, […]
Читати даліТремтіли вії, та пора була для сміху, Для пустощів і воркітливих слів… Я знала, що здолаю, переможу Себе саму, а ти не […]
Читати далі…Притулок – це лише острів посеред того світу Г. Пагутяк, «Писар східних воріт Притулку» Я зайшла у твою душу кошенятком, Заселилась-примостилась […]
Читати даліПрийди у нашу спальню, Мій Королю, Наступить час, запрошу і у душу… Робити ран у ній я не дозволю. Віддати спраглу ніжність […]
Читати даліВійськові перемоги. Їх ціна – Плач матерів, сиріт-дітей… Руїни духу, мурів. Сил – катма І птах розпуки рветься із грудей. І святкувати […]
Читати даліЗмішались мої почуття, Мов фарби на брудній палітрі. Лоскочуть думки таємниці буття. Розгадки прості причаїлись в повітрі… Твоє перехрестя спинило життя […]
Читати даліЗустрілися, на лавочку присіли, пригладили розхристані чуби, відхекалися і загомоніли, торбину спогадів пожовклих розплели: – А пам’ятаєш Стефцю як за Польщі… – […]
Читати даліВтекли світанки босоногі В густе мереживо доріг Скарбами спогади убогі Сідають влітку на поріг Все швидше сонце до полудня жовтогаряче тягне тіло […]
Читати далі