Господинька (із нотаток дворічної давності)

ВіденьНаш Малюк Додати коментар

«Добре, що підростає підмога», – жартую сама з собою, поки  донечка потурає моїм проханням і з великим ентузіазмом з ними справляється. Діти після року, виявляється, то вже непогані помічники! Сподіваюсь чим далі, тим кращі!

Головне їм не відбити бажання (про це наразі знаю лише теоретично) ;)
Найперше чим почала допомагати мені наша доня, так це своєю уважністю. «У, у…», – показувала пальчиком ще десь у 10 місяців, тицяючи вгору на лампу. І я вже знала, що знову ми не вимкнули нічний режим, який з початком світлового дня ставав невидимкою, поки не глянеш цілеспрямовано на стелю.  Хоча увімкнути лампу могла і Устина – в той час вона була «господинею пультика», знала, де він від неї схований, всіма правдами і неправдами домагалась отримати дозвіл на улюблену забавку (маленький біленький пультик, який ніби придуманий для того, щоб вміститись у маленьку пухкеньку долоньку), вміла вмикати світло і перемикати режими, а  ще тихо «викрадати» пульт з-під моєї подушки. Зараз, коли нам вже за рік, цікавість до пультика минулася (орієнтовно після 6 місяців його дослідження), та «повідомити» про ввімкнуте світло в нетрадиційний час, вважає за потрібне.
Ще був один випадок, коли сильний весняний вітер перекинув металевого “козлика” з мокрим  одягом, який на ньому сушився. Знову «уканням» і пальчиком, який вказував на балкон, дитина привернула мою увагу до витівок вітра-лиходійника (і так кілька раз, поки не додумаалсь чимось закріпити той пристрій «клишоногий»).
Рік і три місяці. То вже не порівняти з тою маленькою дівчинкою, яка була навесні! Наша лялюся вже допомагає поливати квіти – щодня, на моє прохання, приносить до умивальника поливалку, потім ми ідемо на балкон, поливаємо і зрошуємо листочки нашим рослинам.
Допомагає дитина мамі нести речі, які потребують «мий-мий», у ванну. До прикладу, свою подушечку чи штанці. Та й не просто несе, а ще в пралку запихає і намагається встигнути тицьнути по кнопках, перше, ніж я не дозволю цього робити. Правда, буває, що й назад відносить :) , але мені важливо, коли розуміє прохання і реагує на нього, а далі, то все діло «поправиме» мамою. Занесе і принесе й інші свої речі – пляшечку чи іграшки (якщо не відволічеться ними). З прибиранням іграшок ситуація часто така – спочатку поскладає до ящика, а потім розбирає…

Ще згадалося, як одного разу попросила дитину віднести коробку з печивом на кухню. Коли прийшла сама туди, то печива не побачила. “Устя… Де коробочка?”- питаюсь. “Утя бабах” – приблизно таку відповідь почула, що означало: коробочка у смітнику.  Весело, але й водночас захвилювалась, якби до смітничка й важливіші речі не вирушили. Та малюк розуміє набагато більше, ніж ми можемо про це догадуватись.

Здавалось би, мацьопство мацьопством — все йому подай, все за нього зроби, але не так вже й все односторонньо.

п.с.: Зараз нашій донечці 3,5 рочків – ліпить вареники, робить свій улюблений фруктовий салатик, омлет тощо, складає свої речі до шафи, раз у раз відволікаючись на щось цікавеньке, допомагає вивішувати попрані речі, бавити маленького братика,  а також може принести підгузок чи подати потрібний одяг малючку, але може і не принести  -  під настрій і залежить від зайнятості вже трішки дорослої дитини ;)

0

Залишити коментар

*


7 − = 2

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>