Карлові Вари – затишне курортне гніздечко серед лісів Богемії

Подорожі Один коментар

Одного травневого дня, після багатих на враження екскурсій Прагою, нашій групі запропонували подорож у Карлові Вари – курортне містечко Чехії, розташоване у історичній області Богемії за 120 км від столиці. Кількаденні безкінечні інформаційні потоки гіда (хай веселі, змістовні та інтригуючі) давалися взнаки – починала тріщати голова, та недовго думаючи вирішили їхати.

Гід-прибалтка – приємна особа з добрим почуттям гумору, дорогою “розігрівала” інтерес мандрівників до містечка легендами і цікавими розповідями. Так довелось вперше почути бувальщину про заснування Карлових Варів.
Ще у сиву давнину Карл IV зі своєю свитою вирушили на полювання. Раптом роздалося невгамовне гавкання собак і перед королем промчав олень неймовірної краси. Не мав сумнівів король, що то здобич королівського ґатунку і без вагань вирушив навздогін. Переслідуваний олень ніби під дією якихось чарів то губився у лісових хащах, то знову виринав із них. Їхали переслідувачі на хрускіт гілок і гавкання собак. Добігши до краю скали, королівська свита побачила оленя, який стрімголов стрибнув у прірву. А ще перед королівськими мисливцями постала незвичайна картина – з ущелини йшла пара. Дослідивши краще місцевість, здивуванню короля не було меж, адже багато чув про цілющу силу гарячих джерел мінеральних вод, а тут така знахідка на його землях! Випробувавши властивості джерельної води на своїй хворій нозі, наказав будувати місто.

У 1370 році тут постало місто і отримало назву на честь засновника – Карлові Вари. Курорт виник згодом, у XV столітті. З тих часів і до сьогодні Карлові Вари залишаються одним із найулюбленіших курортів світової знаті та й всіх кому «по кишені» тутешнє оздоровлення.

З перших хвилин нашого перебування у Карлових Варах настрій починав обережно мінятися, нотки ранкового скептицизму замовкали… Спершу потішила, здавалось би дрібничка – вгодовані рибини, які у величезній кількості пропливали під містком річки Тепла, і виглядало, що їх там більше, ніж води. А далі у полон брали древні будиночки, незвичайні вулички. Гід натхненно виконувала свою роботу: «…у свій час курорт відвідали Петро І, Гете…..». А ти вже розумієш, що уява несе кудись далі, поза часом, поза реальністю, у дитинство, і відчуваєш себе тою дівчинкою з казки Братів Грімм, яка посеред дрімучого лісу з братиком знайшла пряниковий будиночок. А на душі у Гретель тихо та спокійно…

Екскурсія триває… І ми, закохані-молоді-немолоді-натхненні туристи, дізнаємось, що на поверхню у Карлових Варах виходить 12 цілющих джерел, які між собою відрізняються вмістом вуглекислого газу та температурою води (40-72 градусів за Цельсієм). Сюди приїжджають, щоб оздоровити органи травлення, покращити обмін речовин, підлікувати захворювання опорно-рухового апарату, пародонтоз, укріпити нервову систему тощо. Охочіше мотаємо інформацію «на вус» і тим часом підходимо до кульмінаційного місця прогулянки – гейзера, який б’є життєдайною енергією із землі на 3-4 метрову висоту. Ось тут вже емоції зашкалюють, і теж вириваються у вись. Тут розумієш, що витвори людських рук – це так… забавки, жоден фонтан світу не зрівняється у своїй красі та живості з карловарським витвором природи, байдуже, що навколо старенький інтер’єр, якому б давно пора зробити «абгрейд».

Повертаємось до реальності. Обідня пора. Попереду ще в планах піднятись на фунікулері і оглянути околиці містечка. Запастись сувенірами. Пообідати.
На вулицях Карлових Варів час від часу смачно лоскочуть нюхові рецептори аромати місцевої випічки, заохочуюючи насущні потреби. Вафлі – місцева гордість і візитівка кулінарної майстерності карловарців. Працівники магазинів-пекарень не покладаючи рук працюють, щоб потішити гостей міста традиційними ласощами. За їхньою вправною злагодженою роботою можна спостерігати з вулиці, крізь вітрини. Відразу можна і придбати солодкі вироби.

За сувенірами вирушили вже «озброєні» знаннями про покупки, які заслуговують на увагу туристів. Серед найпоширеніших – прикраси із чеськими зеленими рубінами, скляні пилочки для нігтів, унікальна лікувальна косметика, фарфорові горнятка з довгими носиками для пиття лікувальної води. І ще один символ регіону – кам’яні троянди, пергаментні вироби, поверхня яких вкрита арагонітним осадом карловарських джерел. Не зайвим буде прихопити зі собою додому пляшечку Бехерівки.
Бехерівку називають тринадцятим джерелом у Карлових Варах – міцний чеський лікер, настояний більше, ніж на 20 травах. Винахід, сьогодні національного чеського напою, належить аптекареві Йозефу Бехеру. А на промисловий рівень виробництво Бехерівки у 1807 році вивів син винахідника – Ян Бехер і продавав її у сімейній крамничці «У трьох жайворонків». Виробництво лікеру – це незмінний послідовний процес, випробуваний століттями. Спершу суміш із понад двадцяти страв насипають у мішки з натуральної тканини, потім на тиждень занурюють їх у ємності зі спиртом. А далі – екстракт «дозріває» у дубових бочках, перемішується із водою та цукром. Для Бехерівки використовується тільки карловарська вода! Рецепт старовинного лікеру – велика таємниця. Як і два століття тому, бехерівку у кількості 20мл вживають і у лікувальних цілях.

Неприємна історія сталася з нами, коли завітали у ресторанчик бравого вояка Швейка пообідати. Залишаючи заклад (столик на вулиці) забули фотоапарат. «Спохватилися» хвилин за 10-15 і стрімголов повернулись до місця пригоди, рятуючи зазнимковані майбутні спогади. І, неочікувано приємний фінал мала наша історія – відвідувачі, здогадавшись про чужу необачність, повернули фотоапарат адміністратору. Мить полегшення !!!
Ще була невеличка прогулянка – оглянули Карлові Вари з «пташиного польоту». Місто, наче тепле затишне гніздечко серед лісів Богемії. І хай у Карлових Варах подекуди трапляються хмурі пам’ятки соцреалізму, хай сюди їхали перенасичені експресіями, та подорож до містечка добре запам’яталася, і, насамперед, казково-затишною атмосферою.

 

0

Один коментар для Карлові Вари – затишне курортне гніздечко серед лісів Богемії

  • AliMerm говорить:

    Этим летом у нас вышло сэкономить хорошую сумму на путешествие, но поехать на море мы не смогли. Супруга выдала мысль отправиться в Чехию, взглянуть на Прагу, привезти прикольные фотографии. Мы смогли вырваться на 5-7 дней, да и круиз подлиннее мы бы по деньгам не смогли себе позволить.
    Я сам не надеялся, что мне настолько понравится. Прага – восхитительный и любопытный городок. Теперь друзьям хвалимся и фотографии даём посмотреть. А жена так больше меня в экстазе: и к европейской культуре прикоснулись, и от серых рабочих дней отдохнули, и почти все её шмотки выгуляли, и прихвастнуть перед подругами теперь есть чем. Стоимость тоже обрадовала, вполне по силам и для среднего класса. А я вот сейчас планирую ещё и в Будапешт смотаться, рассказывают – только одна в Европе столица с лечебными водами. Но это версия для жены, а сам жажду их знаменитое токайское вино попробовать. Вот в этом случае и мне будет, чем перед дружками похвастать.

Залишити коментар

*


9 − 1 =

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>