Любко Дереш у Відні: «В мандрах ви зустрічаєтесь із самим собою!»

Відень Додати коментар

У неділю 20 жовтня до Відня завітав Любко Дереш, що стало справжньою подією для поціновувачів сучасної української літератури і святом для шанувальників таланту молодого популярного автора. Творча зустріч відбулась у “Домівці” – невеличкому затишному приміщенні, де зустрічається українська громада Відня з нагоди різних заходів (а це і біблійні читання, і зустрічі жінок, і кава по неділях взимку тощо).

Познайомитись із літературними новинками так званого синайського циклу –  книжкою повістей “Миротворець” і романом “Остання любов Асури Махараджа”, що були представлені нещодавно на 20 Форумі видавців у Львові, завітали студенти, активні парафіяни греко-католицької Церкви Святої Великомучениці Варвари (“Домівка” знаходиться неподалік храму) та й всі бажаючі, які були заздалегідь поінформовані про захід представниками Товариства української молоді в Австрії (останні брали безпосередню участь у проведенні заходу).

Мабуть, зайвим буде казати, що дві години активного спілкування збігло на одному подиху. Спочатку знаменитий гість із України представився: “Мене звати Любко Дереш. Я – письменник і тепер вже можу про це сказати більш-менш визначено, а ще роки три-чотири тому при наявності п’яти книг випущених у світ, я мав щодо цього деякі сумніви.” Та, незважаючи на розважання-зізнання автора, у присутніх не виникало жодних сумнівів, що перед ними один із найулюбленіших українських письменників. Багато хто з цікавістю розглядав нові примірники творів і в очах читалось нетерпіння якнайшвидше зануритись у тексти дещо нового Дереша.

Зі слів автора, навесні планується видати третю книжку коротких оповідань, яка має завершити синайський цикл книжок, що стали підсумком поїздок в Єгипет, Індію, на Близький Схід.  Відомо, що Любко Дереш якийсь час мешкав у Єгипті. І зараз читач починає смакувати плоди 1,5 річної праці.

Знайомство продовжувалось, автор читав уривки з презентованих творів, розповідав про себе. Присутні задавали досить немало запитань, часом навіть дещо провокативних і занадто особистих, та Дереш толерантно і терпеливо не обійшов увагою нікого.

Коли мова зайшла про початок творчої дороги, про те як з’явились перші твори, то Любко Дереш пригадав Львівський фізико-математичний ліцей, у якому навчався, і з вуст письменника пролунали такі прості, але дуже важливі для сьогодення слова: “Тут (у ліцеї – авт.) я зрозумів, що кожна дитина талановита в чомусь, важливо, яке оточення вона має. Якщо хороше оточення – вона буде займатися хорошими речами і не буде займатися непотрібним. А там в мене було дуже класне оточення, викладачі. Хтось вивчав поглиблено програмування, хтось біологію, а я писав твори і власне там написав “Поклоніння ящірці”, “Культ”.

Життя письменника, починаючи з 16 років, було багатим на мандри, які стали гарною життєвою школою. Визнаючи, наскільки це важко постійно бути в дорозі, з одного боку не бажаючи нікому чогось подібного, автор все ж таки радить: «Якщо у вас є така можливість, то мандруйте. В мандрах ви зустрічаєтесь з  різними цікавими людьми, буваєте  у різних цікавих місцях – це все зрозуміло, але в першу чергу в мандрах ви зустрічаєтесь із самим собою! В мандрівці, як в житті – обов’язково стаються якісь непередбачувані речі і по тих непередбачуваних речах, по тому як себе ведете в неочікуваних ситуаціях можете зрозуміти ким ви є насправді – маски починають злітати і ви починаєте вчитися бути щирим зі собою, а щирість зі собою, це велика річ не тільки для письменника…».

Важко не погодитись… Українцям у Відні, а особливо молоді, мають бути добре зрозумілими слова письменника і щодо виснажливості мандрівок, і щодо більш приємної сторони подорожей. Хай ці мандри відбуваються трохи під іншим ракурсом, та багатьом, окрім, на щастя, нерідких поїздок додому, вдається ще й нерідко мандрувати щонайменше Європою.

Діалог «письменник-аудиторія», в чому годі було й сумніватися, вдався.

Дяка всім причетним до заходу!

P.S.: На цьому тижні мешканців Відня ще чекає зустріч з українськими письменниками Марією Матіос та Андрієм Курковим.

 

© Ірина Шушняк-Федоришин 

Фотоматеріали – 

“Мандрівкою життя…”

0

Залишити коментар

*


− 8 = 1

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>