вірші про любов позначені сторінки

Весняна ка(р)кофонія

Вірші Додати коментар

 

Розкричалися кряхи-ворони
з ледьвловимим французьким акцентом,
мокрий день дзьобами проколюючи...
І плітки про пікантні моменти
переносячи в той кінець міста....

В переході читає журнал
пан старий, як трамвайна

Читати далі

Невчасна ніжність

ВіршіВірші про кохання Додати коментар

...Але ніжність була так близько:
Подавалась із сиром брі...
Пило каву нектар-дівчисько,
Авокадо на блюдці-склі.
Звабно струдель блищав у пудрі
Із родзинками у боках.
Причаїлись поради мудрі

Читати далі

Миротворець

ВіршіЗбірка Додати коментар

Не розпочну я третю світову –
Я воїн світла. Спраглий миротворець.
На кораблі любові запливу
У гавань із намолених церковець.

Образити мене не поспішай,
Хай зло твоє розвіється на попіл…
П’ятою ахіллеса – серця край.
Нелегко так закутатись у спокій.

Я миротворець – місія без слів…

Читати далі

Зрадливі (політичні) обійми

Вірші Додати коментар

Ці обійми назавше! Назавше?
Такі зрадницькі та холодні...
Наче смерті кістляві долоні.
(Йде лакейство, поклін віддавши).
Сестро, сестро... Лиха, зрадлива.
Про любов говорити хочеш...
Та не дивишся прямо в очі!
Так локшиново-некрасиво.
Хай єднають родинні вузи
Тридесятого покоління
Як у душу летить каміння

Читати далі

Скучаю…

Вірші про кохання Додати коментар

І заразиться світ безмежною печаллю,
Коли від берегів твоїх відчалю...
На човнику світанків швидкокрилих,
Що зігрівали нас щасливчиків безсило.

В благенькій одежині із туманів...
Вберу вінок розкішної герані,
Змахну сльозу, що блисне малахітом,
І виглядатиму тебе жагучим літом...

Зведу маяк очікувань пестливих –

Читати далі

Не ваб, а то згублю!

Вірші про коханняЗбірка Додати коментар

 

Не мани, не посміхайсь обманно,
І не ваб настійливо – згублю,
Зброєю жіночою пораню
Безпорадну молодість твою.

Закручу тебе у каруселі
Сонця, квітів, теплих поцілунків.
Сутінків зворушливі пастелі
Упадуть палітрою дарунків.

Маревом ночей вкраду світанки,
Покладу їх в ноги твоїм снам.

Читати далі

Притулок – це ти!*

Вірші про коханняЗбірка Додати коментар

 

...Притулок – це лише острів посеред того світу
Г. Пагутяк, «Писар східних воріт Притулку»


Я зайшла у твою душу кошенятком,
Заселилась-примостилась у куточку...
В сизий вечір лагідним дівчатком
Пригубила твою ніжність по ковточку.
Ти так просто став життя притулком,
Сильно-мужнім, затишно-надійним...
Подарунком був той сон, рятунком,
Медом, солодко-духмяно-мелодійним.
Пеленав закаменілі рани,

Читати далі

Прийди у нашу спальню мій королю…

Вірші про коханняЗбірка Додати коментар

Прийди у нашу спальню, Мій Королю,
Наступить час, запрошу і у душу...
Робити ран у ній я не дозволю.
Віддати спраглу ніжність мушу!

Твоя Величність, хай лиш забажає, –
До ніг впадуть розкішні подарунки.
І літня ніч рум’янцем запалає…
Проникне місяць нишком за лаштунки.

Твоя Міледі не засне до ранку,
Плестиме мріяння барвисто-кольорові,

Читати далі

“Як усе просто: вечір і свічки…”

Вірші про кохання Додати коментар

 

Як усе просто: вечір і свічки...
Навколо тихо, тільки я і ти.
Так звично-урочисто все
І мрія нас кудись несе.
З-за штори місяць зазира давно...
Така картина, мов німе кіно.
Життя іде – вогонь мине,
Забуду я... і ти – мене.
А може будемо удвох,
Сплетемось, як квітки в вінок.

Все повертається з роками,
З батьками було те, що з нами.
І ніжний шепіт і свічки,
Вечірнє небо, зірочки.
Була романтика і є,
Для кожного це щось своє,
Це лиш оздоба до життя
Чи гріх без ноти каяття...
Ну ж, кайся бо! Вернись у світ,

Читати далі

Поплач!

Вірші про коханняЗбірка Додати коментар

 

Кидають погрози нам осінні грози
Сірими дощами в будні дощові
Я зітру руками твої теплі сльози
Пробудили в темряві відтінки нові...

Не люблю дощу я – молюсь на росинки
Що тихенько котяться по стерні щоки
Скупі тії сльози – почуттів перлинки
Продзвеніли ніжно в мене у руці.

Душі гордій сильній важко пережити

Читати далі
1 2