Устриці. Кирпаті, непримітні за своїм виглядом молюски. ”І як люди додумались, що таке можна їсти”, – пожартувала щодо їхнього вигляду в один з наступних “французьких” вечорів наша знайома.
Для когось устриці — делікатес, для мене — новинка. Чи не в перший день перебування у Франції не стрималась і купила, хоча йшла за молоком для дитини. Придбала упаковку молюсків у маленькому магазинчику (в першому ліпшому через брак варіантів). Згодом виявилось, що вони протерміновані — з добрим запахом, щільно закриті, та термін вийшов не день і не два тому (маю погану звичку — не вникати вчасно в циферки… ). Сумно було з ними прощатися, та невдовзі роздобули свіженьку “партію”.
Куштувати устриці вирішили в класичний спосіб — сирими, а відтак живими. Теоретично ми були “підковані” як добратись до вмісту мушель, та на практиці не все так просто і не все вдалось відразу.
Як і в кожних порядних французьких апартаментах, в наших знайшовся ніж для відкриття устриць (то я собі так жартую, та думається, що у Франції такий ніж на рівні з картопляним )) Ну і наявність ножа ще не привід для святкування перемоги над безпорадними устрицями. Інтернет навчив, що добиратися до мушлі слід з її вужчого боку, але треба трохи помордуватися і “набити” руку. Не поранитись! (в нашому товаристві згодом таки була жертва з пораненою рукою).
Наступний бар’єр психологічний — вони живі!!! І тут не лише “завдання” з’їсти їх живцем, а ще й перед смертю помучити: устриці мають реагувати на лимон, від кислоти починають рухати щупальцями. У іншому випадку вони не придатні до вживання.
Спершу, коли кладеш собі до рота устрицю, відчуття дивні, може й неприємні, та потім знаходиш “своє” співвідношення кількості лимонного соку до вмісту мушлі й ситуація налагоджується.
За кілька днів вже знову захотілось поласувати свіжими і поживними устрицями. І виглядало все просто — свіжий продукт, лимон, міцненький ніж…
До льоду, з яким прийнято подавати устриці, жодного разу справа не дійшла, хоча в холодильнику його було чимало…
о так, це для мене теж перший раз було випробуванням
але сподобалося
І нам теж сподобалось! (чоловік іноді жахається їсти морських мешканців, та не в той раз…:))