Устина і равлик

Наш Малюк Додати коментар

Одного разу дворічна дівчинка Устинка побачила на дитячому майданчику равлика. Равлик так сподобався їй, що вона не змогла з ним розпрощатися, а вирішила взяти додому. Марними були вмовляння мами:”Йому буде в нас сумно, ми забираємо равлика від його друзів і родичів”. “Ні, він йде з нами”, – наполягав малюк. “Ну гаразд, але потім ми його випустимо”,- пішла на поступки мама. “Уйя, уйя!”- торжествувала мала впертюха. Мама дівчинки в голові мала таємний план: згодом переконати дитину і випустити равлика або коли дівчинка забуде про равлика, випустити його на волю.

Та дівчинка не забула про свого равлика і на наступний день на дитячому майданчику вигукнула: “О, мамо, подивись – Устинкин равлик!”

І тут мама зрозуміла, що насправді вона забула про равлика, якого тимчасово поселили на балконі. Напередодні Устинка дбайливо поклала його в горщик, у якому росла цибулька.

“Йдемо на гойдалку! Вчора ти не гойдалась”, – запропонувала мама.  ”Так, йдемо! І Устинкин равлик теж не гойдався”, – погодилась мацьопа.

Кілька хвилин гойдались разом дівчинка і равлик, а далі равлика вмостили у іграшкову коляску для ляльки і він подався у незаплановану прогулянку. Коли поверталися додому, то мама дівчинки незамітно поклала равлика в траву. Та від спостережливого малюка цей вчинок приховати не вдалось:” А куди подівся равлик?”- вже за секунду захвилювалась дівчинка.

“Вдома на нас чекає наш равлик, а той хай іде до себе додому”

“Добйе”, – зрозуміла Устинка.

 

Вдома, серед купи справ і цікавих занять, знову всі забули про бідного равлика, та коли на наступний день зайшли на балкон поливати квіти, то на кущиках лаванди побачили равлика, який поважно собі сидів на крайньому листочку.

“О, а ти вже собі влаштувався краще!”, – задоволено вигукнула мама дівчинки і подумала: “Цікаво, чи до смаку тобі тутешні рослинки чи треба чогось смачнішого принести поки ти, сердешний, ще не на волі?”

Від самого початку мама дівчинки не була впевнена чи в мушельці є равлик і як він себе там почуває, та після того, як равлик вибрався на іншу рослину, здолавши півметрову відстань, стало очевидним, що равлик живий і неушкоджений.

Згодом вже і мамі стало сумно від думки, що равлика треба відпустити — балкон наче ожив від присутності маленького молюска. Щоб дозволити равлику ще трішки погостювати на балконі, мама дівчинки занурилась в інтернет, познаходила там багато сторінок, на яких розповідається про те, що їдять равлики.

Ну і може наступив час розповісти й Устинкиному татові, який день тому повернувся з далекої поїздки, про нового домашнього улюбленця?

p.s.: всі герої і назви невигадані, а равлики, про яких йдеться в розповіді, залишились живими і не покаліченими.

0

Залишити коментар

*


9 − = 2

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>