Львове, обніми…
Кави філіжанка –
Краща колежанка,
Келишок кахеті –
Кращий кавалер.
Вже допито вечір,
Вже готова втеча…
Стародавній Львове,
Обніми мене!
Заблуди у левах,
Загуби у брамах,
Заведи у храми,
Залікуй, зігрій…
Припади до серця
Пуп’янком троянди,
Старомодне місто,
Випещених мрій…
Рицарю-звитяжцю,
Cум розбав вечірній,
Розтривож уяву
Румбою віків…
Дихає бруківка,
Часу ретро-плівка.
Ти такий звабливий
В сяйві ліхтарів…
© Ірина Шушняк-Федоришин
Зображення –
http://ua.photoclub.com.ua/photo/294006/
Comments
“Кави філіжанка –
Краща колежанка,
Келишок кахеті –
Кращий кавалер” – яке гарне порiвняння! Ой, менi так запахло кавою…А цей присмак конячку…
… а ті посиденьки на Площі Ринок…:)
Люблю наше мiсто!!!
Бувши у Львові ми з чоловіком купили чашку з уривками із цього вірша. Якби не це, то та чашка залишилась стояти на вітрині. А тепер будемо пити з неї “Каву зі Львова” і пригадувати це величне місто.
Приємно, що слова з вірша припали Вам “до смаку” Олено! І гарно, якщо вони стануть частиною згадки про милий мені Львів, але неприємно, що люди так собі тишком-нишком без узгодження використовують мої вірші… Вдячна за коментар!
Іра, сприймайте це як комплімент. На жаль, ми незахищені від таких спроб плагіаторства. Ви талант 😉 (F):,
А при нагоді можна звернутися в магазин де була придбана чашка і спитатись про дозвіл на використання авторських прав.
Бажаю, Вам, Ірино, ще більше наснаги до творчої праці. Щасти!!!
Дякую! Всі ми таланти… 😉