Весняна ка(р)кофонія
Розкричалися кряхи-ворони з ледьвловимим французьким акцентом, мокрий день дзьобами проколюючи… І плітки про пікантні моменти переносячи в той кінець міста…. В […]
Читати даліTag: вірші про любов
Невчасна ніжність
…Але ніжність була так близько: Подавалась із сиром брі… Пило каву нектар-дівчисько, Авокадо на блюдці-склі. Звабно струдель блищав у пудрі Із родзинками […]
Читати далі
Миротворець
Не розпочну я третю світову – Я воїн світла. Спраглий миротворець. На кораблі любові запливу У гавань із намолених церковець. Образити мене […]
Читати далі
Зрадливі (політичні) обійми
Ці обійми назавше! Назавше? Такі зрадницькі та холодні… Наче смерті кістляві долоні. (Йде лакейство, поклін віддавши). Сестро, сестро… Лиха, зрадлива. Про любов […]
Читати далі
Скучаю…
І заразиться світ безмежною печаллю, Коли від берегів твоїх відчалю… На човнику світанків швидкокрилих, Що зігрівали нас щасливчиків безсило. В благенькій одежині […]
Читати далі
Не ваб, а то згублю!
Не мани, не посміхайсь обманно, І не ваб настійливо – згублю, Зброєю жіночою пораню Безпорадну молодість твою. Закручу тебе у каруселі […]
Читати далі
Притулок – це ти!*
…Притулок – це лише острів посеред того світу Г. Пагутяк, «Писар східних воріт Притулку» Я зайшла у твою душу кошенятком, Заселилась-примостилась […]
Читати далі
Прийди у нашу спальню мій королю…
Прийди у нашу спальню, Мій Королю, Наступить час, запрошу і у душу… Робити ран у ній я не дозволю. Віддати спраглу ніжність […]
Читати далі
“Як усе просто: вечір і свічки…”
Як усе просто: вечір і свічки… Навколо тихо, тільки я і ти. Так звично-урочисто все І мрія нас кудись несе. З-за […]
Читати далі
Поплач!
Кидають погрози нам осінні грози Сірими дощами в будні дощові Я зітру руками твої теплі сльози Пробудили в темряві відтінки нові… […]
Читати далі