60
Скільки літ би не стояло у порозі
Хай щоденності гнітить швидка хода
Скільки снів розтаяло в тривозі,
Ви у нас людина молода!
Дві весни лиш сріблом вкриті скроні
У очах лиш юності вогонь
Стрілися на зрілості пероні
Невгамовні лінії долонь.
Щебетали наче три сестриці
Про любов, про долю, про життя
Що нерівними ланами колоситься –
У бутті хрещате вишиття.
Побажаєм, найдорожчий татку,
Вам у мирі квітувати вік
У здоров’ї, радості, достатку…
Щирий сміх хай буде кращий лік!
………………………………………………..
………………………………………………..
2012
Facebook Коментарі