Вірші

Гео… (стосунків)

А та геометрія в’їлась конкретно…
Снує у повітрі до болю нестерпна.
І тут паралелі, і там паралелі…
І ми як ті лінії в прісній постелі.

Як ті піраміди Каїру… Пустеля.
І хамелеоном міняєм пастелі.

Читати далі
Вірші

Просто іти собі

Просто-просто іти собі довго прямо —
Забути про ахіллесові п’яти дня.
Читати жовтневих вітрів листки-телеграми
І вся ця байдужість — лиш сон, а чи маячня.

Давно не маленька — доросла, вразлива, пильна
По хмарах в калюжі пройшлася (і хай мені грець)
Пусте, що так боляче

Читати далі
Вірші

У цій кімнаті

У цій кімнаті нема вікна, у цій кімнаті немає люстри

У цій кімнаті не ти сумна. Там дивні лінії і не пусто:

Снується тихий безмовний зміст, по стінах лізе, думки читає

Там хащі неба, там
божий ліс, там місяць хмари ганяє плаєм.

Читати далі
Вірші

Новий день

Повертаюся жива з тієї ночі де від мрій лишались друзки-попіл-клоччя. Де у чорно-сірі трикотажі люд вбирався без смаку, та з епатажем. Де […]

Читати далі
Вірші

Літо і помідори

І тоді (коли маю хвилину) я іду до своїх помідорів

Зазираю прямісінько в очі — їм буяти, цвісти вже в пору

Розмовляю із ними про вічність і прості зачіпаєм теми

Хочу бути як день липневий, не нав’язую свої проблеми

Переймаюся їхнім світом,

Читати далі
Вірші

Місто

Гуде як вулик шумне місто
На повні груди.
На поверхах (як на гілках)
Розсілись люди
Тріщить метро, клекочуть рейки
дзвенить у вухах
ти вітер дня і новий хіт візьми
та слухай

Читати далі