Великодні гаївки у Відні
У неділю 19 травня 2013 року на подвір’ї території Посольства України у Відні весело і людно: громада українців зібралась тут, щоб гарно провести час, поспілкуватися із земляками, відпочити і, звичайно, підтримати давній український звичай – виконання великодніх гаївок.
Потихеньку-помаленьку людей підходило все більше і більше. Хтось виступав у ролі глядачів, а хтось охоче обирав для себе активнішу позицію і ставав учасником. У нескладних танцювальних фігурах, у цікавих та часом незрозумілих і досить символічних текстах гаївки перетікали одна в одну і спліталися у барвистий вінок української сивочолої традиції. Коли ще, як не під час великодніх забав можна отримати ремінцем (правда, не сильно :)) і при тому ледь не по землі котитися від сміху, а заодно і в квача пограти… А хто не мріяв в дитинстві стати царівною хоча б на мить? А тут, на гаївках, все просто і так можливо… Були на святі і царівни, і злі відьми, не обійшлося без царевичів.
Згодом усі бажаючі змогли взяти участь у ще одній грі, але вже «співочій» – на краще виконання українських народних пісень. Учасники поділилися на дві команди. Змагались у знанні народних пісень – починала одна команда, а потім естафету співу підхоплювала наступна. Поєдинок тривав доти, поки не перемогла дружба.
Родзинкою святкового заходу був «живий» музичний супровід. Музики стали не лише справжньою «душею компанії», але й дуже допомагали у проведені забав – зосереджували, надихали і підтримували учасників.
На гаївках були присутні як дорослі, так і дітвора. Важко сказати хто отримав більшу порцію задоволення, та здебільшого малеча дозволяла батькам теж розважатися, бо мала свої ігри і виводила свій танок. Тут були свої красуні і царівни, з якими, зрозуміло, конкурувати не міг ніхто.
А далі учасники змогли повправлятися у перетягуванні линви. Чоловіки, жінки і діти – всі змогли помірятися силами. І насміятися досхочу.
Гаївки у Відні за ініціативи Товариства української молоді проводяться не вперше і вже стали невід’ємною частиною у святкуванні Великодня (за що Товариству велике особисте спасибі). Попередні роки святковий захід проводився у парку Пратерштерн.
І на завершення слова однієї з гаївочок, присутніх на святковому заході:
Царівна
Жила-була царівна, царівна, царівна.
Жила-була царівна, царівна молода.
Царівно, бійся відьми злої… відьми злої!
Аж раз прийшла та відьма зла… відьма зла:
“Засни, царівно, на сто літ… на сто літ!”
І все заснуло твердим сном… твердим сном.
І виріс там густий бур’ян… густий бур’ян.
Аж раз прийшов царевич… царевич молодий.
Він поцілунком розбудив…царівну молоду.
І було в них весілля… весілля в них було.
І всі кричали слава… слава! (…тій парі молодій).
І були в них христини… христини в них були.
І всі кричали слава… слава тій парі молодій.
І виріс тут густий паркан… густий паркан.
