Побувала на перегляді документального фільму “Океан Ельзи: Спостереження Шторму” в Відні — ділюсь враженнями
Передісторія
Була на днях на показі документального фільму “Океан Ельзи: Спостереження Шторму”. Зізнаюсь чесно — на фільм іти не збиралась, попри те, що на нього збиралась чудова компанія.
Трохи було інших дрібних клопотів, і фільми на кшталт цього непогано дивитися вдома, поєднуючи з нескладними рутинними справами чи під час якоїсь паузи. Але у коліжанки так склалися обставини, що піти вона не змогла і віддала свій квиток мені. То вже відчувалася подвійна відповідальність — допомогти не змарнувати люб’язно запропонований квиток і не зігнорувати гарну подію.
Тож попри насичений день, дуже навіть завчасно встигла прийти на кінопоказ, який відбувався у такому собі не надто модерному кінотеатрі «Burg Kino», що знаходиться у серці міста, але в якому були всі можливості для нормального перегляду.
Не дуже роздивилась, але здається, що зала не була заповнена вщерть і було чимало вільних місць, проте й черга за попкорном і напоями теж була.
Ціна квитка — 20 €. Не так вже й мало, якщо враховувати пересічний показ, але не так вже й багато, коли йдеться про щось спеціальне для Відня, куди було вкладено додаткові зусилля, щоб дати можливість мешканцям міста долучитися до цього дійства, коли йдеться не про мережу кінотеатрів тощо.
<h2>Щодо самого перегляду фільму</h2>.
Щось знала з історії «Океану Ельзи», а щось було відкриттям — про перший «виїзний» концерт у Жовкві, до прикладу; про подробиці виходу учасників з гурту з уст перших осіб; про те, як складалися стосунки з продюсерами тощо.
Цікаво було пригадати деякі пісні, які стерлися з пам’яті, а також освіжити ті, що міцно там засіли. Із чудовою сусідкою по кріслу було цікаво зануритися в особисті моменти кожної з нас, пов’язані з тим чи іншим концертом Океану Ельзи — у якому році, в якій компанії були на концерті, за яких обставин, з чим асоціюється та чи інша пісня. (Вдома також було цікаво знайти і переглянути фото цього часу :))
Тож на фільмі було цікаво, бо і гурт цікавий, і ми теж на макове зернятко причетні до творення цього явища під назвою «Океан Ельзи» — відвідували концерти, стежили за успішними кроками від «Там, де нас нема» до «Сосен», «Мила моя Сюзі» і т. д., голосували у хіт-парадах, купували касети, а згодом і диски.
Тож було гарно глянути фільм — в один захід! Дуже не впевнена, що вдома не поділила б його на три серії 🙂 — часто так стається навіть із художніми, а документальні то майже за замовчуванням так дивлюсь.
Рада, що ця подія не пройшла повз мене, попри моє пручання 🙂
