Вірші для дітей

Як їжачок шукав собі друга…

Горе-горе з їжачком, журиться у житі…

Впертячок-боровичок погордив дружити.

«Хочеш, друже, я на спині тебе покатаю?»

Ну, а гриб на нього – глип, уклінно благає:

«Йди, їжаче, не жартуй тут смішного мало,

А роботи та турбот і без тебе валом».

Надув щічки їжачок,випрямив колючки:

«Дивна вдача у гриба – ох, пихата штучка».

Бігав лісом неборак,  ну, а потім полем

і ділився з усіма превеликим горем.

Аж зустрівся на шляху хитрий лис  Онисько:

«Я з тобою подружусь! І живемо близько…

Та обличчя покажи  – роздивлюся краще,

Бо поганий маю зір, особливо натще…»

Скільки радості було, слухалося любо,

Поки лис не показав свої гострі зуби.

Лиш тоді збагнув їжак, що таке дружити

з тим хто може в слушну мить взяти і вкусити…

Зрозумів тоді  їжак – друга чи подругу

Вибирати треба так, щоб близькі по духу…

©    Ірина Шушняк-Федоришин