Вірші

На цій горі

Самотність не живе на цій горі,

де пригощаються веселкою світанки,

заклав на очі бриля водолій

похропує мов кіт безперестанку.

Панує тиша в плетиві гілок

спускається з небес прочанка гусінь

і сіє день травневий чар-пилок

загубленим у лісовій окрузі.

Тут вечори закутані в туман,

як спрагла шкіра в маску сметанкову,

то хитрим лисом вітер-хуліган

крадеться  в місто на безглузді лови.

…принишкло за прочиненим вікном

молюся лиш до Тебе я віршами

© Ірина Шушняк-Федоришин, 2014 (зображення і текст)