Орють літа борозноньки
В нивці посмішок твоїх
Ой, ви літечка-літонька,
Що за розмах, що за спіх…
Заблукали павутинки
У кутках життєвих мрій,
Молоде квітневе небо
Визирає з-попід вій…
Накувала зозуленька
На Купала сотню літ –
Божа ласка, знак, рідненька…
Слізна дяка – мій отвіт!
© Ірина Шушняк-Федоришин
Ой, любила колись я Теслу, Ой, любила (тут не про Николо….) За звабливу модерність і стильність Ну і з думкою про довкілля… […]
Вчора стоптала своїми ногами десятки кілометрів – ниють м’язи, але дуже приємне відчуття. Було… Поки не дізналася, що навіжена росія знову завдала […]
Оточили риби краба… Краб для риб – смачнюча зваба! Обступили, оточили Білі зуби нагострили Не акули, не піраньї, Чепурні пани та пані […]
Хвилююче і горде слово Мати Намолене крізь вервичку сторіч. Вона за тебе в бездну і за ґрати Лиш думкою непевною поклич…
