Невеличка минулорічна пригода в Віденському університеті.
Одного літнього дня, в приміщенні головного корпусу Віденського університету, після кількахвилинних пошуків, знайшла собі затишне містечко в коридорі, з можливістю підзарядити комп’ютер, бо терміново було треба.
Невеличкий протяг гуляв коридором, але часу про це думати не було — щось трохи писалося, то ловила той короткий момент. За кілька хвилин набігла групка людей — ага, англомовна екскурсія. «Таки зле я всілась!» – майнуло в голові. І тут чую… і раптом поглянула на дошку пам‘яті над моєю головою… і не повірила очам-вухам! Так, я давно знала про меморільну дошку Івана Франка в Віденському університеті, але ніколи не знала, де вона встановлена, хоча цікаво було завжди (погруддя біля Церкви Св. Варвари неодноразово бачила). А тут так несподівано відкрилось… 👍🏻 Тепер я дуже в курсі!
;)🌞 І буду знати, в якому місці гарно пишеться! (Працелюбний Франко не дав відволікатися на якісь там соцмережі, до прикладу😎).
