} – 
Значить, нікому не наснились... 
: 
: 
Скотилось сонечко у скошену траву,
Потерла нічка очі-ліхтарі,
Пугач для важності: «угу-угу»…
Давно у ліжечках маленькі школярі .
У ранцях зошити дрімають і книжки
І лампа похилилась на столі
Надула лялька щічки-пампушки:
«А може в школу хочеться й мені…»
«Не бешкетуйте іграшки – не час!
Вже сон до наших діток завітав»,
Воркоче тихо старший брат Тарас.
І вторить Рокі акуратне: «Гав!»
А Теодорчик (2,5 рочки) не хотів іти з цієї сторіночки. Йому так сподобався місяць! І віршик теж:)
О, дуже приємно, що такий масьо собі вподобав сторінку (швидше малюночок, бо вірші трішечки на старших діток розраховані:)), але кому що…
Спасибі Теодорчику і його Мамі, що завітали!!!
Заходьте ще – тут вам раді!