Солодкі дні ще молодого сонця
Хвилюються, хвилюють… Трепет. Хвилі.
Красуням бракне над усе суконця,
А божевільні парубоцькі стилі…
Іскрять, іскряться зорі-оченята,
Бажанням засівають біополе,
Коханням величають женихання.
За форми обирають на престоли.
Пишаються новітні королеви –
У їхню тінь заходить сонце блідо.
Сини адамів горді, наче леви.
Весна, життя, поезія, лібідо…
Ой, любила колись я Теслу, Ой, любила (тут не про Николо….) За звабливу модерність і стильність Ну і з думкою про довкілля… […]
Вчора стоптала своїми ногами десятки кілометрів – ниють м’язи, але дуже приємне відчуття. Було… Поки не дізналася, що навіжена росія знову завдала […]
Оточили риби краба… Краб для риб – смачнюча зваба! Обступили, оточили Білі зуби нагострили Не акули, не піраньї, Чепурні пани та пані […]
Хвилююче і горде слово Мати Намолене крізь вервичку сторіч. Вона за тебе в бездну і за ґрати Лиш думкою непевною поклич…
