Маленький начальник, антоніми-омоніми Устинкиної мови і ще кілька міні-історій…
У 19-20 місяців малюки видають вже дуже цікаві фрази. У їхніх маленьких голівках відбуваються вже зовсім дорослі порівняльні аналізи, вони втілюють себе у різні ролі, розповідають казочки не гірше ліпше за батьків, вміють зовсім не зле організувати себе і рідних, нагадати, у що треба одягнути дитину, куди краще податися на прогулянку і т.д.
Кілька ситуацій із буднів нашої лялюхи:
Акторка
Дві палички з дитячого ліжечка в Устинкиних руцях. Іде дитина на них опираючись.
– Устька… Ти що робиш?
– Дідьюсь, бабусь, – і сіється, прищуривши очі 🙂
8 лютого, 2016
Маленький начальник
Повертаючись ввечері всією сім’єю додому, біля вхідних дверей витягуємо з навантаженого дитячого візка кілька пакунків з покупками. Устя вже давно на руках сидить і командує. Тим часом я ще щось легеньке намагаюсь схопити у вільну руку – підгузки, якісь дротики для рукоділля.
– Панка (тобто памперс) так, мама, на. Мама, У(с)тя – тюдьи ( тицькає пальчиком на двері. Канькань (її транспорт) тюдьи (показує на двері з написом Kinderwagen), так, тато, так!
Покивала головою. Все правильно, все, як книжка пише…
4 лютого, 2016
Антоніми і омоніми Устинкиної мови…
До слова “мокрий” в Устинки антонім “добрий”. Наприклад, помила голову і питаю:”Яке волосся?” “Моке”, – каже Устя. “А в тебе яке?” “Добе”
Коли треба дитину похвалити, плескає в долоньки: “мо-ні-ка, мо-ні-ка”. Виявляється, віднедавна, то не тільки ім’я одної з наших ляльок
26 січня, 2016
***
Альбом для малювання на голові в Устинки.
– Устю, що ти робиш?
– Дах, сяпа (шапка)
Посмішка.
січень, 2014
