Апельсини для Ірини
Як бермікси для рослини,
Як для ночі окуляри,
Як старцю кохання чвари,
Як їдке сідло крові
Чи вітрила пурпурові…
Наче хрякові намисто –
йде в багнюку урочисто.
Пам’ятай же моє ладо –
Гину я без шоколаду!
Крапельки до носа — з пів відра за зиму —
То пусте… Ти знаєш, що потрібно нині!
Вишлю тобі потім смайлика зі сонцем.
Ти мій сірооокий, диво-оборонцю!
Ти зі мною мужній і відважний, гречний,
Поверталися пани з ярмарку додому,
Наступила темна ніч раптом, мов оскома.
Їхав з ними і Іван – чоловік з народу,
Вирішив панам зробити цікаву пригоду.
© Iryna Fedoryshyn Січень майже збіг… Скупий перший сніг Ніжно обнімає Береги Дунаю Лебеді в воді – Горді, молоді Мерзнуть в босі […]
Собака з вовком якось у ліску Розгомонілись про життя у курнику. Затіяли розмову трохи дивну, Але обом була їм до смаку: […]
