Ч/б натяк на весну
Чорно-білий ще зимовий день
У калюжах позмивав кольори.
Лиш одна розрада – світлофори,
І мобільний вперто: ні дзелень!
Чорно-білий прозаїчний день
Як сорока тріскотів шумами
Голуби дрімали під дахами,
Не уміючи дзвінких пісень.
Чорно-білий день як будній сон,
Як думок нав’язливих плеяда.
Голуби – лише одна розрада
Для кота що виліз за балкон.
Чорно-білий вже весняний час
Завтра подарує серцю втіху:
подих теплої землі з-під снігу –
як предтеча радості для нас.

