Вірші

Кавове маленьке свято

Помиї із автомата — кавове маленьке свято
гарячі як її серце, смачні як його спокуса.
Дорога в бібліотеку. І сьорбає так завзято
зі пластика те дівчатко. І щось пригадалось зі Стуса.
У книги пірне за хвилю. У кляті ці реферати
І літо стрибне в калюжу — для чого хто народивсь
А потім помчить додому — приватне життя латати
А ще надолужить згодом, на Пасху або колись…
У неї все буде сонячно, народиться син чи донечка,
Захопиться знову йогою, вирощуватиме бонсай.
І споришом заколоситься у бібліотеку стежечка
А чи не заколоситься?
Писако, ану постривай!

© Ірина Шушняк-Федоришин