Вірші

Оптимістичний ранок

Влетів у кватирку
такий безтурботний,
Приніс аромати
Вчорашнього літа,
Промінням з небес
Лоскотав так кумедно
(Аж кіт на вікні
Усміхнувсь діловито)
Розбіглися сни,
Як налякані діти,
Старезним бабаєм,
Що мрії минає.
І кожну хвилину
так хочеться жити
писати листи
у майбутнє безкрає…

© Ірина Шушняк-Федоришин
21 вересня 2012

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *