Щемить…
Розлука
у серце стука

Ще мить і мука
опустить руки
в кайдани

Відкриті рани
стікатимуть
так багряно

Думки
кущем орегано
зростатимуть
Та час
віртуоз-ескулап
зцілить нас

Недужі
здамо км-проби
байдуже

Втечемо
у Ніццу
і у Сан-Ремо
друже…

Думками
дощами
стежками
знайдемося

Навіки на мрійливих
побережжях
поберемося…

©    Ірина Шушняк-Федоришин

(Із циклу “На берегах самотності” збірка “На човнику світанків швидкокрилих…”, І. Шушняк-Федоришин, Львів-2012)