У череві крокодила
Голос 1: «Куди прибило нас з тобою, брате?»
Голос 2: «У черево рептилії зубатої».
Голос 1: «До крокодила, що на березі дрімав?»
Голос 2: «Еге ж бо… Непростий порядок справ!»
Голос1: «І що робитимемо? Тут усе чуже…
І не вода, щось інше тут тече…»
Шлунок: «Це мої соки і мої закони.
Ви нині у шлунковому полоні!
І акуратніше, бо печія у мене,
немов ковтнув господар щось вогненне…
Голос 2: Ковтнув той бовдур пригорщу каміння –
мене із братом. Просимо спасіння!
Шлунок: «Допомагати шлунку – ваше діло,
Бо не пішла вечеря крокодилу
Застрягли панцирі із черепах
Болить живіт, відлунює в мізках
Не перші ви, отож і не останні,
Тому облиште жалісні благання.»
Голос 1 «І що робити, що порадиш, брате?»
(пошепки):
Голос 2: «А ну ж бо, наче мячики стрибати!»
(Стрибали, ніби грали у футбол)
Голос 2: «Давай мерщій! Вже забиваєм гол!»
(І знудило сердегу крокодила….)
Голос 1: А не додумались до цього, то б там жили…
© Ірина Шушняк-Федоришин
