Вірші для дітей

У череві крокодила

 

Голос 1: «Куди прибило нас з тобою, брате?»

Голос 2: «У черево рептилії зубатої».

Голос 1: «До крокодила, що на березі дрімав?»

Голос 2: «Еге ж бо… Непростий порядок справ!»

Голос1: «І що робитимемо? Тут усе чуже…

І не вода, щось інше тут тече…»

Шлунок: «Це мої соки і мої закони.

Ви нині у шлунковому полоні!

І акуратніше, бо печія у мене,

немов ковтнув господар щось вогненне…

Голос 2:   Ковтнув той бовдур пригорщу каміння –

мене із братом. Просимо спасіння!

Шлунок:  «Допомагати шлунку – ваше діло,

Бо не пішла вечеря крокодилу

Застрягли панцирі із черепах

Болить живіт, відлунює в мізках

Не перші ви, отож і не останні,

Тому облиште жалісні благання.»

Голос 1        «І що робити, що порадиш, брате?»

(пошепки):

Голос 2: «А ну ж бо, наче мячики стрибати!»

(Стрибали, ніби грали у футбол)

Голос 2: «Давай мерщій! Вже забиваєм гол!»

(І знудило сердегу крокодила….)

Голос 1: А не додумались до цього, то б там жили…

© Ірина Шушняк-Федоришин

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *