Україна на “Фестивалі націй” у Відні
Кілька днів тому побувала на “Фестивалі націй” (Fest der Nationen) у віденському Blummengärten Hirschtetten. Не піти туди було б гріхом — знала про виступ українського новоствореного хору дівчаток, який очолює Оlena Nechay Nosal, захід відбувався у нашому районі, та й події склались так, що запланована поїздка скоротилась на день, тож залишалося тільки прийти і насолодитись українською піснею у серці Австрії.
Як з’ясувалось невдовзі, Україну представляла значно більша команда – тож присутні змогли насолодитися ще й танцювальними виступами українців. Здається, танець під пісню “Лебеді материнства” у контексті теперішніх сумних подій розчулив до сліз не лише мене (зараз мені це легко вдається) – поруч хтось теж відчайдушно схлипував. Вірю, що цей ніжний і зворушливий виступ у виконанні Костянтина Панченко і його напарниці торкнувся всіх присутніх, що завітали на фестиваль націй у Відні.
На заході можна було також познайомитись з українською кухнею. До прикладу, скуштувати вареників, придбати українську сувенірну продукцію.
Через спеку і обеженість у часі ми з дітьми не дуже мали можливість дивитись інші виступи, та все ж таки випадково чи намірено ще познайомились і з номерами представників деяких інших країн.
До прикладу, приємно вразив виступ Парагваю (смачна їжа теж), а також бойовий танець, здається, китайського народу, на який дуже активно і позитивно реагувала публіка. Подумалось, що український бойвий гопак мав би не менші шанси на успіх. Можливо, колись віденській публіці поталанить познайомитись і з бойовим українським гопаком ;).
