Українко!
Українська дівчино!
Мужність, розум, сила…
Сонце з-попід вій,
Ніжна і красива.
На життя дорогах
Кривди, наче змії.
Зазирають в душу
Зими, буревії…
А тобі би квітнути
Щастям, миром, веснами,
Цвітом волошковим,
Мріями небесними.
У театрі світу
Обирати ролі –
Головні, значимі,
Мати вплив на долі.
Негламурна справжність
Цілить в серце дзвінко.
Йдеш, як завше, гордо…
Сестро, українко!
© Ірина Шушняк-Федоришин
Зображення: картина Марії Приймаченко “Дівчина-українка” (1965)

