Десь пів року до початку війни наснився сон. Один із тихих-мирних днів, із голубеньким майже безхмарним небом і тут дивний звук. Всі насторожились (поодинокі люди, які були чи то на пляжі чи ще десь під відкритим небом), звук був незрозумілим, гучним, лячним. Глип — у небі винищувач. Душа затерпла. Впало на землю кілька снарядів. Повторюсь — це було дуже страшно. Відразу “перекличка”, паніка, чи ніхто не постраждав. Ніхто не постраждав уві сні. Не розуміла і не розумію природи цього сна. Як правило, жахи мені сняться вкрай рідко. Можливо якісь новини проскочили і залягли в підсвідомості. Довго до нього поверталась і роздумувала, та й на мить не підозрювала, що для мільйонів земляків жяхіття війни за кілька місяців стануть страшною реальністю((, від якої вже хтось не прокинеться ніколи.