Будні

Врятування світу однією хлібиною

Випікання хліба — це завжди дуже особливі відчуття, наче після врятування світу, охоплює радість, на душі затишно, здається, що тією буханочкою зможе смачно та сито перекусити весь континент, якщо не планета. А потім хлібини “тають” у тебе на очах, чи то у ротиках твоєї невеличкої сімейки. Максимум залишиться ще на ранок, але тим не менше, те відчуття врятування світу однією хлібиною не зникає ;).

bread, hanmade,
Знову полінувались йти до магазину?

Коли печемо хлібчик (домашні помічники час від часу долучаються), то часто любимо підкинути туди пластівців, поексперементувати з різними видами борошна — цільнозернове змішую з дрібним помолом, іноді кукурудзяного підсипаю і т.д.

Дуже хочеться спробувати з гречаного борошна, але ще ніяк не доберусь. Пекла без дріжджів (не дуже вдалий був випадок, але теж непоганий) і з дріжджами (може не найкорисніше, але дуже живе і приємне тісно, вже сама думка про яке колись здавалась страшним сном), в духовці і на сковорідці. Тобто дуже скромний досвід вже є.

Вперше хлібчик мені вдався таким

Найулюбленішим варіантом залишається хліб із жменькою цільнозернового борошна і гречаним медом. Особливо добре смакує, якщо цей мед назбирали бджілки нашого дідуся-татуся.

Мед і пластівці в хлібчику — це дуже смачно

Є ще кілька “хлібних” мрій. Це хлібчик із цибулею, а також хлоб із горіхами. Сподіваюсь, дійдуть руки колись і до хлібчика на зразок заварного чи бородинського.

Одну з цих буханочок з іншого ракурсу колись у фб назвали подібною на Марс 🙂 Розцінила, як комплімент — космічні теми дуже мої ;).

Зауважила, що здебільшого ідея спекти хліб приходить, коли закриті магазини або занадто кепська погода, щоб пройтись-проїхатись 500 м чи кілометр до магазину. І лише іноді мотивує думка (бо загалом не дуже фанат хлібо-булочної випічки): ймовірно корисніший, наче смакує краще. Але вже як візьмусь за затію, то жодного разу не пошкодувала про витрачений на це час.

Часто забуваю змащувати перед тим, як вставляти в духовку, але то таке… — може ще колись виправлюсь.

Якось спекла хлібчик і “похизувалась” у фб, то наша дорога кума гарно пожартувала: “Знову лінь в магазин?” Може й так — часом таке буває, але випічка хліба має також певну медитативну дію (зараз, у часі війни це дуже “на часі”) й водночас це позачасове спеціальне відчуття великої таємної місії ;). І це завжди творчо, а ще зажди цікаво побачити і скуштувати результат.

Facebook Коментарі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *