Витівки солов’я
Загорланив соловей:
«Ого-го та еге-гей».
Горобці до солов’я:
«Це ж бо пісня не твоя!»
«Не цвірінькайте малі.
Ґазда я на цій землі!
Го-го-го та е-ге-гей,
Я розбійник-соловей!»
Наче вулик у гаю:
«Хтось накаркав солов’ю!»
А ворона: «То не я!
Ох, провчити б солов’я…»
Вихід є збагнули в мить –
Хором пісня зазвучить:
«Віть-віть-віть і тьох-тьох-тьох», –
Підбадьорить багатьох…
Сумно стало солов’ю –
Лине пісня у гаю.
Гарна, тільки не його,
То й забув про «го-го-го».
Заспівав про рідний край,
І про друзів, і про гай:
«Тьох-тьох-тьох і віть-віть-віть…
А за витівки простіть!»
© Ірина Шушняк-Федоришин
Facebook Коментарі
