***

Вірші Додати коментар

А за вікном… А за вікном весна…

А сніг – не спогад, що пірнув у Лету.

Не пролісок срібляста сивина… –

Сльозина часу в капищі естета.

І пережити цю весну без рим –

Інкрустувати в душу тлінний камінь

І на порозі попелястих зим

Телепортичні зачиняти брами.

Кому всміхнеться втомлений Харон

На людному підземному пероні?

Чи зацвіте життям рододендрон

У висохлих впокорених долонях?

Мовчать вуста. І вітер крижаний

Снує незграбно в березневі ночі.

Наповнені далеким змістом сни…

А у світанки віриться охоче.

І в яблуневий медоносний цвіт,

І у любов, що цвітом не мине.

І у тепло сповиту мудрість літ.

Бо вперто світить сонце весняне…

 

©    Ірина Шушняк-Федоришин

0

Залишити коментар

*


8 − 8 =

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>