Вірші

БОНІ*

 

Заховався за пазуху вічності
Зачепився обтятими кігтями
За надію захмарного спокою
Закулісся незнаного виміру

Випадають думки зливами
Вимиваються сіллю спогади
Відкриваються брами роздумів
Вибирають на свій страх істину

Б ережи за кулісами світлий біль
О держимої ніжністю пам’яті
Н адкуси полум’яної вічності
І лети від людських крайнощів…

©    Ірина Шушняк-Федоришин

_____

* Боні – мій котусик, який не зміг одужати  після складної операції 🙁

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *