З іншої епохи. Літературна пародія
Як добре нам за столиком в кафе,
Дивлюсь на гарні мужньо-ніжні пальці
І погляд мій не є автодафе –
Уяви гріх, що ми неандертальці…
Пов’язка вище стегон хутряна
І хмурий лоб, кремезності статура.
Чи пам’ять групи першої* жива?
* першої групи крові, яка є найдавнішою,текла
в жилах неандертальців і кроманьйонців.
Прокинулась з тобою наголо; :
Крізь вії глянула – а хлопець ти нівроку!
Щоправда, скошене уверх чоло,
Заріс, як мавпа – нумо, гляну збоку…
Десь це раніше бачила… Невже?..
Силкуюсь пригадати, та не можу…
Горили, бабуїни, шимпанзе…
На йєті, власне, найпевніше схожий!
Згадала біології я курс:
Австроло-, той, -пітек… Дивлюсь спідлоба –
Та викапаний! А зате і торс –
Геракл позаздрить! Що ж ти за особа?
Отут висить пов’язка хутряна,
На стінах – спис і кам’яна сокира,
Гравюри, що підписані: “Війна
VS печерних шаблезубих тигрів”
…Пригадую, у клуб нічний пішла,
Там випила і покурила трохи –
Кого ж це я собі тоді знайшла?
Невже людину з іншої епохи?..
А в тебе група крові хоч яка?..
У паспорт зазирнула – отже, друга…
От підчепила в клубі чувака!
Є в тебе віскі?.. Йду, зніму напругу!
* Натхнення: Ірина Шушняк-Федоришин “Неандертальці”
