Неандертальці
Вона:
Як добре нам за столиком в кафе,
Дивлюсь на гарні мужньо-ніжні пальці
І погляд мій не є автодафе –
Уяви гріх, що ми неандертальці…
Пов’язка вище стегон хутряна
І хмурий лоб, кремезності статура.
Чи пам’ять групи першої* жива?
А м’язи ниють – муки крепатури…
Чи вижили б удвох у ті часи?
Дарив би з бивнів мамонта намиста?
Як добивавсь тодішньої краси?
Він:
Приніс кабанчика би урочисто!
*першої групи крові, яка є найдавнішою,i текла в жилах неандертальців і кроманьйонців.

