Вірші

Спочатку

Весна. Життя. Великий день.

Світ починається спочатку.

Птахи нові леліють кладки.

Край повен сміху, теревень.

Приший дощем на серці латку…

 

У брамі квітня жмурить  сон,

Загубленим у щасті, очі.

Проміння ніжитись охоче…

Мажорно зве акордеон…

Пусте, що нерви  біль лоскоче…

 

Бо вже сьогодні линеш ти

У яблуневоцвітне завтра

Вуста п’янить любові мантра

Пагіння прагне висоти…

Рятує світ родинна ватра…

 

Син виростає із пелен

І плавить сум, як шоколадку…

До тебе вперше каже: «Татку!»

Весна. Життя. Великий день.

Світ починається спочатку…

 

©    Ірина Шушняк-Федоришин

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *