Спочатку
Весна. Життя. Великий день.
Світ починається спочатку.
Птахи нові леліють кладки.
Край повен сміху, теревень.
Приший дощем на серці латку…
У брамі квітня жмурить сон,
Загубленим у щасті, очі.
Проміння ніжитись охоче…
Мажорно зве акордеон…
Пусте, що нерви біль лоскоче…
Бо вже сьогодні линеш ти
У яблуневоцвітне завтра
Вуста п’янить любові мантра
Пагіння прагне висоти…
Рятує світ родинна ватра…
Син виростає із пелен
І плавить сум, як шоколадку…
До тебе вперше каже: «Татку!»
Весна. Життя. Великий день.
Світ починається спочатку…
© Ірина Шушняк-Федоришин
Facebook Коментарі
