Вірші

Та, що миє вікна в дощ

Вона любила мити вікна в дощ
Вдихати світ, що мов би народився
Стікали сльози буряна-сміливця
у мікрокосмосі розтоптаних калош

Вона любила мити вікна в дощ
Моновистава йшла без репетицій
Сплітав павук з повітря небилиці
А шибки — запітніла мапа прощ

Вона і досі миє вікна в дощ
Не підсідає на гачки-прогнози
Маленька роль вдається віртуозно
Розхлюпує емоцій Черемош

© Ірина Шушняк-Федоришин

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *