Я любитиму тебе завше –
Тихий усміх мій погляд гріє,
Квіти льону ховають вії.
Є у світі щось справжнє, наше!
Ми розбіглись – життя савани
Простелили свої ручища.
І підперлись думки слонами…
Швидкоплинність вітрами свище.
Забуваю твоє обличчя –
Палить сонце старі світлини.
Розлітаються журавлині
Крики-зойки. Дощем  курличуть…
Хай прикрасить твій світ веселка
Зводить щастя квітчаті брами
Зігріває: «Матусю-мамо!»
А печалі усі в пуделко.
Я любитиму тебе завше
І той усміх, що погляд гріє.
Витре сонце росу на віях.
Та розбіглися, не сказавши…

© Ірина Шушняк-Федоришин