Вірші про кохання

Танок кохання

Той танок був диким божевіллям

Імпровізованого тихого двобою

Тремтіла ніч і рум’янів ліхтар безсильно

Кивав годинник дивно головою…

 

Мовчали люди – рибами мовчали,

Згасали зорі у вікна очицях

Думки сумбурно в піднебесся пульсували,

Завмерли нерви, як нитки на шпицях.

 

Гойдалося повітря мелодійно

Заряди як розради дозрівали

Настирно, урочисто, претензійно

Сміялись, задихалися, ридали…

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *