Тато мамі залатує душу
Він уміє її рятувати
То вбирає лицарські лати
То ходити в халаті мусить
То для неї робить зарядку
Масажує як вміє спинку
То купує біо-оливки
І улюблені шоколадки
Він здається її кохає
Та яке нам до того діло?
Лиш би мама всміхатись хотіла
І нікого ніхто не лаяв.
© Ірина Шушняк-Федоришин
Крапельки до носа — з пів відра за зиму —
То пусте… Ти знаєш, що потрібно нині!
Вишлю тобі потім смайлика зі сонцем.
Ти мій сірооокий, диво-оборонцю!
Ти зі мною мужній і відважний, гречний,
На старості любитиму тебе ще більше
Сивобородий милий будеш дідуган.
Вже не писатиму тобі свої шалені вірші
І мабуть стихне
Що таке кохання? Це у ліжко кава? А чи поцілунки? Чи похід в кіно? Може мерехтливі Facebook Коментарі
Ти звив гніздечко в серці лиш для неї з осінніх урожаїв падолисту бо вірив – пряде доля веретеном любов пречисту. так пригортав […]
