Вірші

Зрадливі (політичні) обійми

Ці обійми назавше! Назавше?
Такі зрадницькі та холодні…
Наче смерті кістляві долоні.
(Йде лакейство, поклін віддавши).
Сестро, сестро… Лиха, зрадлива.
Про любов говорити хочеш…
Та не дивишся прямо в очі!
Так локшиново-некрасиво.
Хай єднають родинні вузи
Тридесятого покоління
Як у душу летить каміння
Родичання тоді обуза…
Розчинити б полярні ночі
В темних нутрощах інтриганства,
Щоб розлізлому в статках панству
Прояснились закислі очі.

 

© Ірина Шушняк-Федоришин, 17.12. 2013

 

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *