Григорію С.*

Вірші Додати коментар

                                                                                                                          “Возсылаю блаженной натуре за то,
                                                                                                        что она все ненужное зделала достаточным,
                                                                                  а что достать трудно, тое ненужным и мало полезным
                                                                                                                                                                           (Сковорода)


Зерниною майбутнього тоді була я
А ти – садівником Пісень Божественних
І серця філософія палає
Вже три століття яриною, веснами…

У мандри кликали дороги Всесвіту
І ти з торбиною шукав оті сліди
Охоче убирав сорочку вічності
Подався з миром у нелетаргічні сни.

І простоту лишив у заповіт,
Пізнання глибини скарбів духовності
У щасті лиш піднятись у політ
І далі, далі, далі від гріховності.

Близнюк у поглядах (нескромною здаюсь?)
О, Савичу, гнітить хором-домівка.
Твій світ з дитинства світлом захопив
Стрілець – наш зодіак, життя – мандрівка…

© Ірина Шушняк-Федоришин

* до 290-річчя з дня народження великого українського філософа Г.С.Сковороди.

0

Залишити коментар

*


6 − = 1

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>