Жартівливі вірші

Балачки при зірках

 

Про зорі гомоніли ми з тобою

У літню ніч зворушливо-звабливу.

Чи то була твоя таємна зброя…

Чогось ТАКОГО ждала терпеливо.

Літали ми як два метеорити

Серед зірок, планет.

Чумацьким Шляхом.

Здавалось вічність будеш говорити…

Старався. Вірю, знаю. Бідолаха…

Спалив багацько зібраних калорій

Із ними б і до Марсу долетіти…

І не міняв космічних траєкторій –

Міняв моє тяжіння – сателіта,

Що так приземлено дивився в небо.

І недоречність балачок – на зустріч вітру.

Старі, як світ, ці зоряні потреби.

Шукай доречну гаму на палітрі…

 

Воліла швидше вже вернутися  на землю…

 

© Ірина Шушняк-Федоришин

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *