Вірші

Кілометражі…

Мотаю світом кілометражі…

Не гра, не мода – ліки для душі.

Від пересадки і до пересадки

Минають дні: шнурочком, по порядку…

Віконце потяга: міняються шпалери,

А Ваш супутник – зовсім невеселий.

Мішає тугу цукром в склянці чаю

І стук коліс мовчання виручає…

На відстані снігів холодних слів

Вчорашній день гірчинки не жалів!

Дорога вкрита нині рушниками,

А у дарунок – подорож до мами!

 

© Ірина Шушняк-Федоришин

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *