Волосся пахне океаном.
На згадку фото: ми, Ла-Манш.
Рибалки-привиди в тумані…
Хвостом у снасті втрапив час.
В траві заплуталося сонце.
Змішались фарби. Неба край.
Так затишно в долоньках доньки!
У термосі хлюпоче чай.
Зміїна шкіра сохне вдома –
Я нині ніжність мовчазна
Задума хвиль – тремка, знайома
“У Брюге!”,- вторить нам луна.
© Ірина Шушняк-Федоришин
Мабуть, у кожного з нас іноді є потреба зануритись у свій простір, віднайти улюблений куточок, кімнату, і почуватися там затишно та безпечно, […]
Ой, любила колись я Теслу, Ой, любила (тут не про Николо….) За звабливу модерність і стильність Ну і з думкою про довкілля… […]
Вчора стоптала своїми ногами десятки кілометрів – ниють м’язи, але дуже приємне відчуття. Було… Поки не дізналася, що навіжена росія знову завдала […]
Оточили риби краба… Краб для риб – смачнюча зваба! Обступили, оточили Білі зуби нагострили Не акули, не піраньї, Чепурні пани та пані […]
Comments
сподобалося
Дякую