Вірші

Кімната

У цій кімнаті нема вікна, у цій кімнаті немає люстри

У цій кімнаті не ти сумна. Там дивні лінії і не пусто:

Снується тихий безмовний зміст, по стінах лізе, думки читає

Там хащі неба, там
божий ліс, там місяць хмари ганяє плаєм.

Читати далі
Вірші

Новий день

Повертаюся жива з тієї ночі де від мрій лишались друзки-попіл-клоччя. Де у чорно-сірі трикотажі люд вбирався без смаку, та з епатажем. Де […]

Читати далі
Подорожі

Прага, яку я знаю

У цю трепетно-хвилюючу пору Прага знову зустрічала сонцем, яке розлило свої промені у листопадово-поважній Влтаві
По ріці розважали охочих екскурсійні кораблики.

Читати далі
Будні / Відень

У барвистому царстві грибів

Їхали в гори на прогулянку, а потрапили на грибне свято — перефразовуючи українську приповідку: водночас на двох стільцях посиділи. Не те, щоб з нами боровики здоровались, але іноді за щастя помилуватися хоча б одним грибочком — а його нема, а тут… десь у Віденських Альпах, не особливо маскуючись, простягнулося барвисте грибне царство їстівних, неїстівних і отруйних представників свого роду.

Читати далі
Будні / Відень

Картопляне серце, картопляні груди або моя міні колекція овочевих знахідок :)

Цікаві картоплини (і не тільки), які виростають часом дуже несподіваними чи кумедними — моя любов здавна 😁🥔🍠🍟. Десь у 2017 додумалась фотографувати свої знахідки. Одною разу буденно варила якусь зупку і натрапила на небуденну знахідку — картопляне серце. Хай і картопляне, а таки серце!
І тоді… Ага, клац і на фб 🙂 “О, ще десь мають бути й інші фото — треба їх всіх позбирати в один альбом”, – майнула думка. Згодом серед світлин-спогадів вигулькнула ще одна картопляна цікавинка (див. фото 2), яка подала надію, що ґуґл-сховище колись підкине неквапливій користувачці й попередні фото, що запропастились в його ґуґлонетрях.

Читати далі