Віденські історії / Подорожі

Прогулянка в Seegrotte Hinterbrühl

Наша сім’я любить печери, гроти, ущелини та інші природні цікавинки і екскурсії по них. Тож десь мінімум раз у рік додається щось новеньке. Цього разу вирушили до чи не найближчого гроту, до якого від Відня рукою подати і це була прогулянка в Seegrotte Hinterbrühl. Зручно добратися (якщо автівкою), але наче є варіанти і громадським транспортом (може не до самого гроту, але… ;))

Ми з чоловіком вже колись давно відвідували це місце, а малюки були там вперше. Цікаво, що майже за десятиріччя забулося все (чи майже все). Після Tropfsteinhöhle і інших красот печери  Hinterbrühl виглядають дещо просто, особливо при вході.

Та вже коли ближче, до серця гроту — стає цікавіше, але ж саме для цього відвідувачі сюди і прибули.  Та перш, ніж добратися, до кульмінаційного місця, гості печери мають можливість оглянути інші її закутки, до прикладу, капличку, залу для святкувань з весільною аркою. Є тут ще також менше приміщення для свят з красивим каміном. Прогулюючись печерами гості Seegrotte Hinterbrühl зустрічають сценки з життя колишньої копальні – фігурки коней (коні, що працювали тоді в копальні, мали бути сліпими), тачанки з копалинами тощо.

«Мам, а ти знаєш, як ті коні так завмерли? Їх заморозив Морозник», – повідомив мене мені наш малюк вже після екскурсії. «То тепер вони мусять зачекати, поки хтось прийде і їх розморозить», – підтримую розмову. «Та ні, мам, вони тепер будуть такими завжди», – не поділяє мого оптимізму наш хлопчик – його правда, такими вони залишатимуться.

This image has an empty alt attribute; its file name is 20220806_133906-2.jpg

Тож пройшовши кілька хвилин довгими «коридорами» печери, гід акцентує, що зараз ми спускатимемось сходами і там нас чекає човен. Пересипає інформацію жартами – мовляв, не поспішайте, на борту всім дістанеться місце біля вікна ;). Крісла в човні розміщені вздовж і одне за одним їх зайняли гості гроту. Вмостившись у кріслі, затамовуєш подих в очікуванні краси. А ще десь паралельно в підсвідомості пробивається аналогія, в якій гід – Харон, а відвідувачі – мандрівники в потойбіччя)), але це додає родзинки і таємничості й аж ніяк не наганяє страху. Правда, човен наш був вкрай простий собі та сучасний без натяку на романтику, а поруч гордовито зазирала і додавала колориту і атмосфери золота лодія, що залишилася тут зі зйомок фільму “Три мушкетери”. Загалом Seegrotte Hinterbrühl пам’ятає зйомки не одного фільму.

Екскурсія добігла до кінця. Ми (особливо діти) вже встигли підмерзнути трішки. Температура повітря у гроті становить 9 градусів. Хоч ми про куртки і подбали, але занадто вони виявились літніми, а про пледик, який я прихопила на вході, слухати діти не дуже хотіли. Легка прохолода додавала ще більше настрою, хоча радісних емоцій й так позичати не треба було від початку до кінця пригоди.

Після розмов про Морозника в прохолодній печері не залишалось місця для кращої ідеї, окрім того, щоб злопати на виході в кафе по морозиву ;). Але жартую – поруч, в зоні досяжності 15 хвилинної ходьби, є замок Ліхтенштейн (Burg Liechtenstein) – туди ми й вирушили після смачної паузи, що, вважаю, було ще одною чудовою ідеєю того дня 😉  

Facebook Коментарі
Поширити:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


7 − = 3


The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.